Легальна зайнятість – спільна відповідальність»
Нині однією із проблем нашої держави, яка потребує уваги, є нелегальна зайнятість населення. Іноді визначити хто ж є винним в збільшенні випадків не оформлення трудових відносин з працівниками є досить важко. З одного боку основну відповідальність за порушення трудового законодавства несуть роботодавці, які допускають до роботи працівника без оформлення трудових відносин, намагаючись уникнути сплати податків, дотримання соціальних гарантій працівників, встановлених чинним законодавством. З іншого боку деякі працівники свідомо не бажають належно оформлювати трудові відносини з роботодавцями, маючи свої особисті мотиви – хтось не бажає сплачувати податки, хтось аліменти…
Нелегальна зайнятість користується на сьогоднішній день величезним попитом завдяки безпосередньо самим працівникам. Оскільки дуже часто в умовах дефіциту вільних для працевлаштування вакансій, громадяни від «безвиході» погоджуються на будь-які умови праці, запропоновані роботодавцем. Але від цього можуть страждати обидві сторони трудових відносин.
Роботодавець не застрахований від несумлінних працівників. І тому відсутність належно оформлених трудових відносин з найманими працівниками може призвести до позбавлення права вимагати у працівника виконання роботи належним чином або дотримання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку та режиму роботи. За таких умов роботодавець не в змозі буде притягнути найманого працівника як до матеріальної відповідальності, так і застосувати до нього дисциплінарне стягнення. Тобто, «нелегалізована» зайнятість має для роботодавців безліч негативних наслідків.
А наймані працівники, в свою чергу, втрачають можливість користування державними гарантіями, зокрема: субсидією, державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім’ям, втрачають страховий стаж, право на допомогу по безробіттю і пенсійне забезпечення. Отримуючи таким чином заробітну плату неофіційно, «в конвертах», працівники позбавляють себе можливості користуватись щорічними відпустками, а у випадку виробничої травми або захворювання – оплати лікарняних листів, страхових виплат і т д.
Тому, погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що вони самостійно сприяють собі у очікуванні ризиків, пов’язаних із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин.
Сьогодні одним із органів державної влади, уповноважених на виявлення фактів допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, є Держпраці та її територіальні органи.
За порушення вимог трудового законодавства до юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкованості та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, можуть бути застосовані заходи фінансової відповідальності, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (30 Х 3723 = 111 690 грн. за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).
Зважаючи на значний розмір штрафних санкцій Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області рекомендує кожному роботодавцю вжити відповідних заходів, направлених на легалізацію трудових відносин, формування офіційних доходів працівників, встановлення належних умов праці та захист їх трудових прав, оскільки це забезпечить майбутнє не однієї людини і надасть можливість поважати себе як роботодавця, який працює на добробут та імідж своєї держави європейського спрямування.