Конфлікт інтересів
Конфлікт інтересів є поширеним явищем в діяльності публічних службовців. Конфлікт інтересів є складовою корупції, а також більшості корупційних, у тому числі кримінальних, правопорушень.
Запровадження ефективних систем запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і їх належне застосування є важливим заходом запобігання корупції в цілому та корупційним правопорушенням зокрема. Розуміння сутності конфлікту інтересів та його складових — це крок до запобігання корупції та уникнення зловживань.
Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів поширюються на осіб, зазначених у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон).
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) наділене повноваженнями стосовно надання рекомендацій, роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги щодо застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб (п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону).
Методичні рекомендації НАЗК розроблені для забезпечення однакового застосування положень Закону, формування єдиного підходу до дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і мають рекомендаційний характер.
Визначення та види конфлікту інтересів
Наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень (ст. 1 Закону).
Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій (ст. 1 Закону).
Будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами (ст. 1 Закону).
Дискреція — можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох можливих варіантів дій, рішень, або навпаки — не вчиняти дію, не приймати рішення (тобто бездіяти).
Алгоритм визначення конфлікту інтересів
Обов'язки посадової особи при виникненні конфлікту інтересів
-
1
Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів.
-
2
Повідомляти не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника (або НАЗК / колегіальний орган).
-
3
Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
-
4
Вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Способи врегулювання конфлікту інтересів керівником
1. Усунення від виконання завдань
Застосовується, коли конфлікт тимчасовий та є можливість доручити завдання іншому працівнику.
2. Обмеження доступу до інформації
Застосовується при постійному конфлікті, пов'язаному з доступом до окремих даних.
3. Перегляд службових повноважень
Передавання окремих повноважень іншому працівнику на постійній основі.
4. Зовнішній контроль
Використовується, якщо інші заходи врегулювання неможливо застосувати.
5. Переведення на іншу посаду
За наявності вакантної посади та згоди працівника.
6. Звільнення
Крайній захід, коли інші способи усунення постійного конфлікту неможливі.
Онлайн-тести НАЗК
Для самостійної перевірки ситуації скористайтеся офіційними тестами НАЗК:
Опубліковано: 27 Січня 2026