Олександр Зарубін: Про шість міфів щодо об’єднання Боярки та Забір’я
Джерело – Інформаційний бюлетень "Вісник децентралізації" (за січень 2018 року)
Свою розмову з жителями Забір’я хочу почати з того, що процес об’єднання територіальних громад в Україні незворотний. І нині керівництво Київської області бачить Боярську об’єднану територіальну громаду у складі: Боярки, Бобриці, Білогородки, Шевченкового, Святопетрівського, Тарасівки, Нового, Віти Поштової, Юрівки, Забір’я, Малютянки та Іванкова. Це поки що не затверджений перспективний план, але це – остання його редакція, над яким працює область.
Тому наголошую, що незалежно від нашого бажання, об’єднана територіальна громада з центром у Боярці відбудеться. Відомо, що впродовж двох років активісти працювали над створенням сільської об’єднаної територіальної громади у складі чотирьох сіл. Це дуже красива, але позбавлена життєздатності ідея. Тож не дивно, що за весь цей час жодного рішення від можливих членів подібного об’єднання не ухвалено. Кожне село має власні амбіції щодо розташування центру ОТГ саме в своїй громаді. І таким сепаратистським настроям не буде кінця. А рішення має бути ухвалене одне для всіх, щоб всі села погодились на утворення громади з одним центром, щоб усі надали однакову кількість представників до робочої групи. Тільки після цього група могла б почати щось напрацьовувати.
Я передбачаю, що при розгляді документів від Боярської міської та Забірської сільської рад в області може виникнути питання не щодо спроможності громади, а щодо малої кількості громад, що об’єднуються. З огляду на такі тенденції, об’єднання чотирьох сіл – це взагалі нереальна річ. Великих бюджетоутворюючих підприємств в жодному з цих сіл немає. Економіку такої сільської ОТГ «намалювали». Робиться ставка на одне підприємство, не хочу його називати, всі й так знають, про яке підприємство йдеться. Але варто йому перереєструватися, і жодних надходжень до бюджету не буде, оскільки ніяких потужностей на цій території немає. А це означатиме повний крах для подібного ОТГ. Активістам не слід вводити в оману людей. І саме цю думку я хочу донести до жителів Забір’я.
Наявність в ОТГ міста дає впевненість у стабільних надходженнях. У Боярці багато підприємств, зокрема, шість – газової сфери, які нині приносять Боярці основні надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Також багато інших державних закладів, установ, підприємств, які отримують заробітну плату в нашому місті. І це «прозорі» кошти, податки з яких нині надходять до районного бюджету. А після об’єднання залишатимуться в громаді. Тому спроможність об’єднання будь-якого села з Бояркою буде беззаперечною.
Деякими особами було докладено багато зусиль для того, щоб депутати Забірської сільської ради не погодили проект рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад». При цьому серед жителів села розповсюджувались міфічні звинувачення щодо об’єднання наших громад.
Хочу зупинитися окремо на кожному пункті звинувачень на адресу Боярки.
Людям говорять про те, що Боярка – це страшно, об’єднуватися з нами не можна, бо Боярка все забере. Наслухавшись тих «страшилок», я вже й сам боюсь. Тому хочу зупинитись окремо на кожному з цих міфів.
Міф 1. Після об’єднання Боярка планує збудувати в Забір’ї сміттєпереробний завод
Одразу хочу сказати, щоб збудувати щось велике в місті чи селі — потрібно мати вільну територію. Відповідних земельних ділянок як у Боярці, так і в Забір’ї немає. Земля або має власників, або знаходиться поза межами населених пунктів. А в городах селян будувати щось подібне ніхто не буде. Та головне не це. Річ у тому, що Боярка приблизно рік займається розробкою необхідної документації щодо будівництва сміттєсортувальної станції поблизу Боярських міських очисних споруд. Її потужності вистачить для потреб всієї ОТГ. Тож цією «страшилкою» не потрібно залякувати жителів Забір’я. За кілька місяців документація буде готова і представлена боярчанам на громадських слуханнях.
Міф 2. Про кладовище
Всі чомусь гадають, що ледве Боярка об’єднається із Забір’ям, одразу почне ховати своїх небіжчиків на сільському кладовищі. Як міський голова заявляю, що не допущу такого ставлення до жителів міста Боярка. Це неприпустимо: пропонувати людям ховати своїх близьких на кладовищі в іншому населеному пункті. Навіть якщо виникне потреба у розширенні міського кладовища, ми зробимо все, щоб уникнути такої ситуації. Передбачаючи, що рано чи пізно місту може знадобитися додаткова територія для розширення діючого кладовища, нами вже розпочато процес переговорів з власниками земельних ділянок, прилеглих до боярського кладовища, з метою подальшого їх викупу для міста. Тобто питання не тому, що нам немає де ховати мерців, а тому, що ми не хочемо ховати їх деінде, крім Боярки.
Міф 3. Про стадіон
Це правда, що у Забір’ї збудовано стадіон з хорошим газоном, трибунами. І нині деякі активісти розкручують тему, що Боярка якось забере цей стадіон і буде використовувати виключно для міських футбольних команд.
У наших пропозиціях, підтриманих Боярською міською та Забірською сільською радами, серед першочергових завдань є будівництво в Забір’ї ще одного повноцінного стадіону зі штучним покриттям, волейбольного та баскетбольного майданчиків і тенісного корту. І це все на додачу до вже існуючого сільського стадіону. У Боярці вже є стадіон, але крім нього в місті заплановано збудувати ряд спортивних об’єктів. Вже затверджено проекти, вони пройшли експертизу і навіть виділено 6,5 млн. грн. від держави за програмою «Футбольні поля» на будівництво великого стадіону зі штучним покриттям біля вже існуючого в парку ім. Шевченка. Місто вже має два міні-поля зі штучним покриттям: в історичній частині Боярки та по вул. Лінійній, 28.
Ще одне міні-поле розміром 42 м на 22 м отримане від обласної адміністрації і прийняте на баланс. Його буде встановлено також біля стадіону «Зеніт». Там заплановано створення футбольного центру. Для наших 10 боярських команд цього ресурсу цілком вистачить. Ми навпаки готові запрошувати забірських футболістів грати на нашому полі, робити якісь спільні проекти, від яких лише виграють прихильники спорту як в місті, так і в селі.
Міф 4. Про ліси
Я читав дуже багато різних дописів з цього приводу у соціальних мережах. Хочу нагадати, що свого часу було розроблено проект Генерального плану міста Боярка, в якому передбачалося введення в межі міста 10 га лісових угідь. Ще на початку моєї каденції до проекту Генплану було внесено зміни та вилучено звідти території, які займає ліс. Нині цей проект без лісів та інших зелених зон подано на розгляд містобудівної ради при Київській ОДА. Саме цей Генплан і стане основним містобудівним законом для Боярки.
Наскільки мені відомо, в проекті Генерального плану села Забір’я також спочатку було передбачено включення 80 га лісу. Після висновку лісників цей проект не отримав погодження. Тепер заплановано внести зміни до проекту Генплану і вилучити звідти територію лісу. Тому відповідально заявляю, що лісів у генпланах Забір’я і Боярки немає і бути не може. Бо ліс – це державна власність, яка знаходиться поза межами наших населених пунктів, повноваження щодо використання лісів знаходяться в компетенції Кабінету Міністрів України. І на щастя, ніхто інший не може змінити статус лісів. Нам навпаки потрібно зберегти ліс. Плітки на тему розбазарювання лісів розпускаються, щоб збурити громаду та посіяти недовіру до органів місцевого самоврядування.
Міф 5. Щодо будівництва в Забір’ї багатоповерхової забудови
Для того, щоб збудувати будь-де висотку, потрібно підготувати містобудівну документацію. Місця, у яких можна будувати багатоповерхові будинки, також передбачаються у Генеральному плані населеного пункту. Що стосується Боярки, у нас є дві ділянки, де можна будувати висотки. І на них розроблено містобудівну документацію, розроблено плани детального планування. І цей процес буде доведено до логічного завершення. А щодо Забір’я, якщо в Генплані визначено, що дана територія – це приватний сектор чи рекреаційна зона, там не можна будувати щось інше і висотки зокрема.
Крім того хочу звернутися до здорового глузду. Є поняття ринку. А він диктує, що нині набагато вигідніше будувати у Вишневому, Софіївській чи Петропавлівській Борщагівках, у Святопетрівському. Тому, що там є комунікації, мережі, необхідна інфраструктура. Ми не можемо знайти нормальних інвесторів, які захотіли б збудувати щось у Боярці. Тому абсурдно говорити про те, що хтось буде будувати висотки в Забір’ї. Інвестори – це розумні люди, які вміють рахувати. Вони підуть туди, де є вільні ділянки, де є необхідні комунікації та розвинена інфраструктура, чим на сьогодні навіть Боярка не може похвалитись. У нас же вся земля має своїх власників. Ситуація в Забір’ї ще складніша. Продати нове житло в Забір’ї буде ще важче ніж у Боярці. Хочу заспокоїти людей, що ми точно не плануємо якогось будівництва в Забір’ї, хіба що цього захоче хтось із місцевих власників земельних ділянок.
Міф 6. Комунальне підприємство забере Боярка
Це також неправда. Ми навпаки хочемо зберегти комунальне підприємство. Саме воно буде відповідати за утримання забірської комунальної власності: комунікацій, стадіону, кладовища, вуличного освітлення тощо. Забірське комунальне підприємство, можливо, буде філіалом нашого, але воно матиме свого керівника, своїх працівників. Самостійно буде встановлювати та погоджувати з відповідними органами тарифи на комунальні послуги, відповідно до діючих нормативів. Це буде окремий підрозділ нашого спільного комунального господарства. Село через старосту саме буде призначати керівників і розпоряджатися своїм майном. Повноваження старости будуть детально прописані в Статуті об’єднаної територіальної громади. Тому мешканці і староста будуть питати з керівника комунального підприємства про все, що зроблено чи не зроблено в селі. Ми, як місто, що має і ресурси, і кадри, і техніку, навпаки будемо допомагати своєму філіалу краще обслуговувати жителів Забір’я.
На завершення хочу наголосити, що об’єднання територіальних громад – це єдиний шлях для розвитку, якого досі ніхто з нас ще не мав. І саме жителі Забір’я вже в пер ший рік відчують позитивні результати, завдяки виконанню першочергових завдань Боярської ОТГ вже в перший рік свого утворення.
Питання полягає в тому, щоб встигнути «сісти в останній вагон» і отримати преференції, передбачені законом України про добровільне об’єднання громад.