Ніколи знову” та “Можем повторить” — дві паралельні реальності

Сьогодні Україна разом з усім демократичним світом вшановує 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Це — день скорботи, роздумів і відповідального пам’ятання. Не парадів. Не фанфар. Не ідеологічної маніпуляції.
Історія, яку переписують
Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 7 травня 1945 року у французькому місті Реймс. Його визнали всі союзники, включно з СРСР. Але Сталін наполіг на повторному підписанні документа в Берліні — в присутності радянського генерала. Це й стало причиною того, що в СРСР перемогу офіційно оголосили 9 травня.
Того ж дня в Москві не було парадів, урочистостей чи народних гулянь. Навіть вихідним цей день зробили лише на короткий час. З 1947 року 9 травня знову стало робочим днем, а будь-які пільги ветеранам скасували. Святкування, як ми їх знаємо сьогодні, — результат політичних рішень 1960-х років, коли компартія почала активно експлуатувати тематику «Великої Перемоги» для підвищення в суспільстві авторитету правлячої верхівки.
Коли пам’ять стає зброєю
Поступово пам’ять про війну перетворилась у СРСР, а згодом у Росії, на сакралізований культ — “Велику вітчизняну війну”, де головним героєм виступав не народ, а держава.
І цей культ живе досі: з георгіївськими стрічками, “безсмертними полками”, танками на площах і гаслом “Можем повторить”. Але що саме “можем повторить”? Розв’язання найбільшої війни в історії? Мільйони загиблих? Знищення міст і народів? Це не пам’ять — це профанація трагедії. І головне: це знаряддя нової агресії. Бо саме під цим гаслом сучасна Росія виправдовує війну проти України, називаючи її “боротьбою з неонацизмом.
Український вибір: пам’ятати по-людськи
2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі — не святкуємо, а вшановуємо.
Для всього світу дата 8 травня символізує не тріумф переможців, а нагадує про страшну катастрофу і застерігає, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми шантажем, ультиматумами, збройною агресією або анексією. Україна висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої в історії людства війни.
Найважливішим підсумком тих трагічних подій має бути не культ «побєдобєсія», а вміння цінувати мир, захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібне лихо світового масштабу більше ніколи не повторилося. Але Росія, не засвоївши уроки історії, перетворилася з одного з переможців нацизму на його ідейного спадкоємця.
Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову» замість агресивної хвалькуватості під гаслом «Можем повторить».

*підготовлено за матеріалами Українського інституту національної пам’яті

фото: Армія інформ