30 липня – Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

Як протидіяти рабству. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми — здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що, відповідно до Кримінального кодексу України, визнаються злочином.

Потрапити в рабство може будь-яка людина — незалежно від віку, статі та соціального статусу. Статистика, що наведена Міжнародною організацією з міграції, свідчить, що з кожним роком від торгівлі людьми потерпає більше людей. Причому більшість потерпілих — це жертви трудової експлуатації. На другому місці — сексуальна експлуатація та жебрацтво.

Найчастіші жертви торгівлі людьми — це молоді жінки 18–26 років, переважно незаміжні, з базовою загальною середньою освітою, здебільшого з невеликих міст України. Рівень їхнього матеріального достатку можна оцінити як низький і дуже низький. Що стосується чоловіків, то більшість становлять одружені, вік від 31 до 50 років. Вони виїжджають із метою заробити грошей за короткий термін для забезпечення належного рівня життя своєї сім’ї. Діти — це підлітки віком 13–18 років, переважно дівчата. Вони найчастіше походять із неповних та неблагополучних сімей, водночас скаржаться на насильство з боку нерідного батька. Потенційними жертвами торгівлі людьми найчастіше можуть стати безробітні, випускники шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, чоловіки робітничих спеціальностей та незаміжні жінки.

Більшість повідомлень про трудові вакансії, які розміщуються в ЗМІ та в інтернет-ресурсах, — це оголошення про працевлаштування в Канаді, Туреччині, державах Європи, країнах Сходу тощо. Найчастіше пропонуються такі роботи, що обіцяють швидкий та порівняно легкий заробіток: танцівниці та артистки в танцювальних колективах та шоу-програмах; працівники (працівниці) готелів, які супроводжують туристичні групи, аніматори та інший обслуговуючий місця відпочинку персонал; будівельники, робочі спеціальності, а також робітники (робітниці), зайняті на сільгоспроботах; стриптизерки, співробітниці ескорт-агентств, масажних салонів (раніше таких об’яв було більше, зараз — поменшало); няні, доглядальниці; морські спеціальності, робота на круїзних суднах; фахівці вузького профілю, наукові співробітники, програмісти.

Як не потрапити в рабство. Запам’ятайте й розкажіть своїм рідним та друзям про правила безпеки. Не вірте рекламі фірми, яка не відповідає вимогам законодавства України (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав). Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном; туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу чи бізнесу; оголошення, рекламу в ЗМІ та мережі Інтернет; незнайомих людей, а часом навіть, як зазначалося вище, Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих; не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом; запросіть узяти участь у переговорах довірену особу — це може бути Ваш юрист або хтось із Ваших близьких.

Майте на увазі: Термін перебування в іноземній країні зазначено у візі. Туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування. Це незаконно.

Ви можете зіткнутися з нелегальним становищем, експлуатацією та принизливою депортацією із країни.

Обов’язково вкладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для Вас мовою у двох примірниках, один із яких залишається у Вас.

Ніколи нікому в жодному разі не віддавайте свої ідентифікаційні документи, крім офіційних службовців!

Обов’язково залиште рідним ксерокопію свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.

Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтесь із рідними про «кодове слово» в розмові на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом.

Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну.

Не ставте себе в залежність, приймаючи подарунки або позичаючи гроші.

Якщо Ви опинилися в скрутному становищі за межами України, звертайтесь по допомогу до Посольства або Консульства України в країні перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину; Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок із рідними та повідомити їм про своє скрутне становище; міжнародних, громадських, благодійних організацій, де Ви також зможете отримати допомогу та підтримку.

Заздалегідь підготуйте та тримайте при собі перелік організацій, із зазначенням адреси та номерів телефонів, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми. Зателефонуйте до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (короткий номер 527 — дзвінки безкоштовні з мобільних телефонів в Україні) і дізнайтеся більше, як мінімізувати ризик стати жертвою торгівлі людьми. Національна безкоштовна гаряча лінія з питань торгівлі людьми зі стаціонарного телефону: 0–800–505–501; з мобільного: 527