Відбулася цікава зустріч активних представників району: «Що робити, щоб не потонути у смітті? Альтернатива захороненню»
8 червня 2017 року о 19:00 на базі KSvCoworking у місті Боярка відбулася знакова зустріч небайдужих представників району, щоб поговорити на актуальну та болючу тему стосовно стихійних сміттєзвалищ та переповнених полігонів в наших населених пунктах: «Що робити, щоб не потонути у смітті? Альтернатива захороненню».
До заходу долучилися активісти, волонтери, депутати та інші представники влади всього Києво-Святошинського району.
На початку заходу активіст, волонтер, голова KSvCoworking та голова громадської організації «Самопоміч» Києво-Святошинського району Юлія Скочинська розповіла присутнім про стан утилізації ТПВ у Києво-Святошинському районі. Зокрема близько 170 тис. мешканців 50 населених пунктів Києво-Святошинського району виробляють майже 120 тон відходів в день або 43,8 тис. тон на рік. З них 50 % або 22 тис. тон вивозиться на офіційні полігони, 20 % компостується в приватному секторі, а біля 30 % чи 13,2 тис. тонн потрапляє у ліси. Поля, околиці населених пунктів. Такі цифри просто вражають, адже тенденції є досить небезпечними для екологічної ситуації всього району.
Такого річного обсягу вивезеного «внікуди» сміття вистачить, приміром, щоб повністю покрити територію чотирьох сіл розміром 1,2 кв км. На 2016 рік 18 полігонів, які працюють, мають ліміти на прийняття та захоронення 1 123 тис. тон сміття. При цьому Київ та Київська область виробляють за рік ( тільки фізичні особи): – 632, 9 тис. тон Київська обл., – 1 642 тис. тон сміття Київ, з яких – 240 тис. тон спалить на заводі «Енергія». Разом 1400 тис тон Київ і 632 тис тон область або більше 2 000 тис. тон.
Офіційні звалища мають можливість прийняти тільки половину сміття.
Де решта? Частину цього потоку з м. Києва «приймає» Києво-Святошинський район на додаток до 13,2 тис т. власного вивезеного «в нікуди»… Виходом із цієї небезпечної ситуації є лише перехід на сортування сміття, що забезпечує покращення екологічної ситуації, а також, сортуючи сміття, ми не лише попереджаємо забруднення навколишнього середовища, але й створюємо додатковий ресурс. Окрім того, жителі міст чи сіл, які починають переходити на роздільний збір та сортування сміття, об’єднуються в справжню, дієздатну, свідому громаду.
Своїм досвідом із успішного впровадження сортування сміття поділилися активісти села Музичі. Все відбулося досить швидко – всього за півтора року громада Музичів отримала шалений результат – громада перейшла на роздільне сортування сміття.
Доповідач Тетяна Немирович – Голова громадської організації «Змінимо село разом» – розповіла про масштабну інформаційну компанію із просвітницької роботи стосовно переваг та користі сортування сміття. Тетяна була відповідальною за формування активної місцевої громади с. Музичі, налагодження співпраці місцевої громади та місцевої влади, бізнесу для благоустрою та сучасного розвитку села, брала участь в реформі децентралізації.
Була фасилітатором низки стратегічнихсесій для міста Полтава та сіл Київської області, а також Облонського району Київської області.
Вадим Гудзь, місцевий підприємець, поділився досвідом організації вивезення зібраної мешканцями вторинної сировини, розповів про розробку ефективної моделі збору та утилізації сміття і впровадження її у своєму населеному пункті.
Він самостійно організував громаду та навіть придбав свій власний прес для спрощення системи перевезення сортованого сміття.
Спікери зустрічі продемонстрували приклад ініціативи знизу та наголосили на тому, що для успішного системного впровадження сортування відходів громади міст та сіл Києво-Святошинського району повинні вимагати участі і співпраці в організації сортування відходів. Зокрема, необхідно співпрацювати з органами місцевого самоврядування, депутатами та комунальними підприємствами району. Також для того, щоб запустити процес сортування сміття у будь-якому місті чи селі, необідне виділення фінансування на інфраструктуру роздільного збору та проведення просвітницько-агітаційної діяльності з населенням.
Напрацьований досвід села Музичів було покладено в спеціальну пропозицію активістів, яка була передана до Києво-Святошинської районної ради.
KSv Coworking – це простір вільних відповідальних людей, середовище для обміну думками та реалізації важливих ініціатив.
KSv Coworking – працює в форматі коворкінгу чи вільного простору та має вільний вхід для громадських активістів та організацій, підприємців та митців.