Пояснення щодо епідемічної ситуації із захворювань на вірусні лихоманки у Фастівському районі Київської області.
Києво-Святошинська філія ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» інформує:
За 7 міс.2022р. зареєстровано 2 випадки захворювання на вірусну гарячку серед дорослих мешканців м. Боярка Фастівського району. В першому випадку в липні 2022 року захворіла жінка, яка зі скаргами на лихоманку до 400С, головний біль, загальну слабкість, нудоту була госпіталізована в інфекційне відділення КНП «Лікарня інтенсивного лікування БМР», де встановлено діагноз: Лихоманка Західного Нілу.
В другому випадку в червні 2022 року захворів чоловік, який до середини липня лікувався у сімейного лікаря та уролога зі скаргами на лихоманку до 400С, головний біль, загальну слабкість, ломоту в тілі, біль в суглобах. Лише 14.07.22 року був направлений до інфекціоніста та госпіталізований в інфекційне відділення КНП «Лікарня інтенсивного лікування БМР», де обстежувався та лікувався з діагнозом: Лихоманка невідомого генезу. В результаті обстеження встановлено діагноз: Геморагічна гарячка з нирковим синдромом.
В обох випадках діагноз підтверджено лабораторно лабораторією особливо небезпечних інфекцій відділу досліджень біологічних факторів ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ» шляхом дослідження сироваток крові на наявність антигенів та антитіл IgM та IgG до збудників особливо-небезпечних інфекцій вірусної етіології..
При проведенні епідеміологічних розслідувань даних випадків захворювання встановлено, що хворі протягом інкубаційного періоду за кордон та за межі Київської області не виїжджали.
В першому випадку хвора регулярно відвідувала родичів, що проживають в с. Білогородка Бучанського району, вдома та в гостях відмічала укуси комарів.
На території колишнього Києво-Святошинського району існують природні осередки, де відбувається циркуляція вірусу Західного Нілу. Так, з 5 випадків Лихоманки Західного Нілу, зареєстрованих в 2021 році, у 4 випадках відбулось місцеве інфікування (2 – м. Боярка, 2- с. Софіївська Борщагівка).
Найбільшому ризику захворювання піддаються особи, які багато часу проводять на свіжому повітрі, особливо на територіях природних осередків у часи активності комарів.
Зараження хворого на геморагічну гарячку з нирковим синдромом ймовірно могло статися за місцем проживання при проведенні ним робіт по прибиранню погребу, роботи в гаражі без застосування засобів захисту рук. Джерело зараження – мишовидні гризуни, найбільш ймовірний контактний шлях зараження.
Основними групами ризику на геморагічну гарячку з нирковим синдромом вважаються лісогосподарські робітники, особи, пов’язані з сільськогосподарською діяльністю, військові, жителі сільських лісових районів, дачники, пов'язані з початком весняних робіт на дачних ділянках і в самих дачних будинках, тоді як миші на час холодів заселяють порожні приміщення, забруднюючи їх.
Неспецифічна профілактика зводиться до знищення гризунів в осередках хвороби і до захисту людей від контакту з гризунами або предметами, забрудненими їх виділеннями.